Розглядається сировинна база газопереробної промисловості, дається характеристика компонентів природних газів, а також природних газів, що транспортуються магістральними газопроводами України і подаються споживачам. Висвітлюються основні технологічні процеси переробки газу: осушування, очищування від сірководню, двооксиду вуглецю та сіркоорганічних сполук, переробка методами конденсації, абсорбції та низькотемпературної ректифікації. Повідомляється про області застосування різних процесів переробки газу, а також про технологію переробки газового конденсату.

Розглянуто проблеми, які виникають перед нафтопереробною промисловістю при виконанні закону про чисте повітря. Узагальнені вимоги до реформульованого бензину, висвітлені особливості впровадження нових специфікацій бензину. Представлено проект затрат для одержання реформульованих бензинів, а також вирішення проблем реформуляції бензину.

Наведено характеристику сировинної бази газопереробної промисловості. Проаналізовано сучасний стан і динаміку використання природного газу у світовому та вітчизняному паливно-енергетичному комплексах. Охарактеризовано природні родовища газу України, Західного Сибіру, Середньої Азії та країн Співдружності. Визначено склад, основні показники якості природного газу та його паливні характеристики. Встановлено технічні вимоги щодо фізико-хімічних показників природних горючих газів промислового та комунально-побутового використання. Розглянуто основні технологічні процеси переробки газу та газового конденсату (осушування, очищення, конденсації, адсорбції, низькотемпературної ректифікації та компресійного відбензинювання), показано особливості їх застосування та наведено приклади розрахунків, розроблено технологічні схеми та режими газофракціонування.

Приведена характеристика сырьевой базы мировой газоперерабатывающей промышленности. Проанализированы современное состояние и динамика использования природного газа в мировом и отечественном энергетическом комплексах. Охарактеризованы природные месторождения газа в Украине, Западной Сибири, Средней Азии и странах Содружества. Определены состав, основные показатели качества природного газа и его топливные характеристики. Установлены технические требования к физико-химическим показателям природных горючих газов промышленного и коммунально-бытового использоания. Рассмотрены основные технологические процессы переработки газа и газового конденсата (осушивание, очищение, конденсация, адсорбция, низкотемпературная ректификация и компрессионное отбензинивание), показаны особенности их применения и приведены примеры расчетов, разработаны технологические схемы и режимы газофракционирования.

Описано конструкцію масообмінних колонних апаратів, які використовуються в технологічних процесах нафтопереробної та нафтохімічної промисловості. Розглянуто конструкції різних типів насадок, а також різноманітних вузлів і внутрішніх пристроїв колон.

Описана конструкция массоообменных колонных аппаратов, которые используются в технологических процессах нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности. Рассмотрены конструкции различных типов насадок, а также разнообразных узлов и внутренних устройств колонн.

Наведено характеристику сировинної бази газопереробної промисловості, визначено роль природного газу у паливно-енергетичному балансі світу та енергетиці України. Розглянуто основні компоненти природних газів (метан, етан, пропан, бутан, пентани, гексани, гептани), проаналізовано розподіл вугелводнів у газах за молекулярною масою. Визначено будову, газоносність і склад родовищ нафти та газу України, країн Співдружності, Західного Сибіру, Середньої Азії. Встановлено основні показники якості природного газу та його паливні характеристики. Розкрито особливості складу газів газових, газоконденсатних, газонафтових і нафтових родовищ, наведено методику його оцінювання. Розглянуто технологічні процеси переробки газу та газового конденсату (осушування, очистка), наведено приклади їх розрахунків і встановлено області застосування. Викладено сучасні методи стабілізації газового конденсату.

Приведена характеристика сырьевой базы газоперерабатывающей промышленности, определена роль природного газа в топливно-энергетическом балансе мира и энергетике Украины. Рассмотрены основные компоненты природных газов (метан, этан, пропан, бутан, пентаны, гексаны, гептаны), проанализировано распределение углеводов в газах по молекулярной массе. Определены строение, газоносность и состав месторождений нефти и газа Украины, стран Содружества, Западной Сибири, Средней Азии. Установлены основные показатели качества природного газа и его топливные характеристики. Раскрыты особенности состава газов газовых, газоконденсатных, газонефтяных и нефтяных месторождений, приведена методика его оценивания. Рассмотрены технологические процессы переработки газа и газового конденсата (осушивание, очищение), приведены примеры их расчетов и установлены области применения. Даны современные методы стабилизации газового конденсата.

Висвітлено питання хімічної термодинаміки та кінетики, електрохімії, теорії розчинів, фазової рівноваги в одно- та двокомпонентних, бінарних системах. Розглянуто закони термодинаміки, описано колігативні властивості розчинів нелеткої речовини.

Освещены вопросы химической термодинамики и кинетики, электрохимии, теории растворов, фазового равновесия в одно- и двухкомпонентных, бинарных системах. Рассмотрены законы термодинамики, описаны колигативные свойства растворов нелетучего вещества.

Розглянуто теоретичні основи процесу гідрокрекінгу та його місце у структурі нафтопереробного заводу. Охарактеризовано продукти гідрокрекінгу, типи каталізаторів його процесів, гідрогенізаційні методи переробки твердих вуглеводнів. Розкрито особливості гірокрегінгу дистилятної та залишкової сировини. Увагу приділено питанням виробництва воденьвмісного газу та його використанню в гідрогенізаційних процесах.

Розглянуто ефективність застосування депресорів та диспергаторів у дизельних паливах нафтопереробних заводів України.

Наведено результати дослідження антикорозійних властивостей азотвмісної речовини як інгібітора корозії у різних технологічних агресивних двофазних середовищах нафтопродукт - водна фаза.

Наведено результати дослідження антикорозійних властивостей азотовмісних речовин як інгібіторів корозії у різних технологічних агресивних двофазних середовищах нафтопродукт - водна фаза.

За допомогою методу потенціодинамічної поляризації досліджено інгібувальну дію нітроген- та оксигенвмісних інгібіторів на промисловому варіанті заліза Армко в 1М розчині соляної кислоти з бутанолом. Інгібувальна дія досліджуваних речовин зумовлена блокуванням поверхні металу, внаслідок чого електрохімічні корозійні процеси гальмуються, а досліджені речовини виступають інгібіторами змішаної дії (переважно анодними).

Доведено доцільність використання емульсійних технологій замість традиційних "гарячих" методів будівництва та ремонту дорожніх покриттів. Показано можливість одержання бітумних емульсій за ДСТУ Б В.2.7 - 129:2006 на основі поверхнево-активних речовин, які випускають на ЗАТ ЗТОС "Барва". Ці емульсії відповідають вимогам вищевказаного стандарту за однорідністю за залишком на ситі, стійкістю та умовною в'язкістю.

За допомогою методу імпедансної спектроскопії досліджено захисні властивості інгібіторів корозії з нітроген- та оксигенгрупами на промисловому варіанті заліза Армко в 0,1 М розчині соляної кислоти з бутанолом. Визначено механізм блокувального ефекту досліджуваних речовин.

Розглянуто актуальну проблему утилізації кислих гудронів (КГ), які є відходами нафтопереробної промисловості. Вивчено метод нейтралізації КГ для нейтралізації сульфокислот і надлишкової кількості сірчаної кислоти. Наведено результати вивчення процесу окиснення нейтралізованого КГ і його сумісного окиснення з нафтовим гудроном. Встановлено принципову можливість використання КГ у виробництві бітумів.

Наведено дані щодо виробництва етилену та пропілену у світі. Описано оптимальні параметри проведення процесу піролізу. Проаналізовано альтернативні види сировини та запропоновано використання вакуумного газойлю гідрокрекінгу, прямогонного вакуумного газойлю із західно-українських нафт, фільтрату депарафінізації.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей блоккополімерів на основі оксидів етилену та пропілену та їх розчинів, які можна використати як деемульгатори нафтових емульсій. Встановлено залежність властивостей блоккополімерів та їх розчинів від вмісту оксіетиленових та оксипропіленових груп у молекулі. На основі технологічної придатності відібрано блоккополімери та їх розчини для досліджень їх деемульгуюючої здатності.

Наведено результати досліджень деемульгуючої здатності полімерних речовин, які можна використати як деемульгатори в нафтопереробній промисловості. Встановлено, що збільшення вмісту оксиду етилену в макромолекулі позитивно впливає на деемульгуючу здатність блоккополімерів. На підставі результатів досліджень відібрано речовини для подальших досліджень у різних вуглеводневих середовищах.

Наведено результати досліджень деемульгуючої здатності блок-кополімерів оксидів етилену та пропілену, які можна використовувати як деемульгатори в нафтопереробній промисловості. Встановлено залежність їх ефективності від будови молекули, а також ступінь зневоднення досліджуваних деемульгаторів залежно від температури та складу емульсії.

Викладено історію розвитку видобутку, дослідження і переробляння нафти та газу. Розглянуто фізико-хімічні властивості нафти та нафтових фракцій, вуглеводневих газів, характеристику продуктів переробляння. Описано методи підготовки нафти та газу до переробки. Висвітлено основні процеси первинної переробки нафти і газу, а також вторинної перегонки дистилятів. Приділено увагу апаратурному оформленню технологічних процесів первинної переробки нафти.

Викладено відомості про фізико-хімічні властивості нафти та нафтопродуктів. Наведено методики технологічних розрахунків типових апаратів технологічних установок для переробки нафти та газу. Подано характеристику товарних нафтопродуктів. Наведено варіанти задач для виконання розрахункових (контрольних) робіт.